В серії рубрики “Як це було знято“ ви матимете нагоду побувати на бекстейджі зйомки і побачити , що і як було знято. Я ділитимусь тим, що в мене вийшло і що не спрацювало.

Це можливість підглянути за моїми робочими процесами і впевнитись, що за творчістю завжди стоять як досвід, так і експерименти, помилки та випадковості, які перетворюються на цікаві результати.

Цього разу розповідаю, як знімала Ангеліну.

Коли я бачу будь-яке мистецтво, яке мене захоплює, завжди думаю: “ Що ж там має відбуватись у голові автора, щоб таке придумати?”
Я вважала, що якщо зрозумію як вони думали, чим жили -  зрозумію в чому їхня “геніальність”.
В принципі я йшла у правильному напрямку, тільки за “геніальністю” завжди стояло сАме бачення автора.

У цьому матеріалі ви знайдете мої роздуми про те, чому я вважаю бачення - одним з найголовніших активів, який у нас є.
Я не хочу, аби ви сприймали цей матеріал, як коучинг чи заявку, ніби я точно знаю, як стати успішним та унікальним.
Але, що я точно можу вам пообіцяти, що розкажу про те, що заважало, а що навпаки - допомагало розвиватись мені.

Я думаю, що не можна “втратити” бачення. Його можна  тільки не усвідомлювати.
Тому цей  матеріал не про “пошуки стилю”, а про те, як зібрати до купи свою внутрішню оптику.

Тут багато мого особистого досвіду та інструментів, які допомагають мені створювати свої історії і сподіваюсь - стануть справді корисними для вас.

Матеріал в роботі